Закони Верховної Ради 2026: що ухвалили, що провалили і що це означає для курсу гривні

Верховна Рада у 2026 році – це не просто парламент, який голосує за бюджет. Це установа, від рішень якої буквально залежить, чи отримає Україна десятки мільярдів доларів зовнішнього фінансування. А це, в свою чергу, прямо впливає на курс гривні, інфляцію і взагалі на те, скільки коштуватиме долар у вашому обміннику.

Розбираємо головне: що ухвалили, що не проголосували і як це відображається на реальній економіці. Щоб оперативно стежити за курсом на тлі всіх цих подій – зручно підписатись на Телеграм-канал, там без зайвого шуму.

Бюджет-2026: головний документ, який визначив рамки

3 грудня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про Державний бюджет України на 2026 рік” у другому читанні – головний фінансовий документ країни. Це вже п’ятий воєнний бюджет, і він принципово відрізняється від мирних часів не лише цифрами, а й логікою.

Ось що всередині, якщо дивитись на реальні цифри:

Видатки бюджету склали 4 трлн 767,3 млрд гривень. Дефіцит – 1 трлн 902,2 млрд гривень, що становить 18,5% прогнозного ВВП. Державний борг на кінець 2026 року планується на рівні 10 трлн 477,8 млрд гривень – або 101,6% ВВП.

Сто відсотків ВВП у вигляді боргу – серйозна цифра. Але контекст важливий: бюджет підготовлений за сценарієм, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки – близько 2,8 трлн гривень – підуть на сектор оборони. Решта видатків фінансується за рахунок міжнародної допомоги.

Що це означає для звичайної людини:

Мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року встановлена на рівні 8 647 гривень. Курс долара в бюджеті закладений на рівні близько 45,6 гривні за долар. Це розрахунковий показник – не директива для НБУ, але орієнтир для розуміння, що держава сама закладає у своїх прогнозах.

МВФ: $8,1 млрд і що Рада мала зробити для цього

Ось де починається найцікавіше. Бюджет – це внутрішній документ. Але реальні гроші, без яких бюджет не зійдеться, приходять ззовні. І головний “замковий камінь” усього зовнішнього фінансування – це МВФ.

26 лютого 2026 року МВФ схвалив для України нову чотирирічну програму в межах Механізму розширеного фінансування обсягом $8,1 млрд. Одразу після рішення країна отримала перший транш у розмірі $1,5 млрд.

Але важливо розуміти ланцюжок: нова програма співпраці з МВФ є якірною для всієї міжнародної фінансової підтримки – зокрема, для отримання кредиту на 90 млрд євро від Європейського Союзу.

Простіше кажучи: немає програми МВФ – немає 90 млрд від ЄС. Немає 90 млрд від ЄС – бюджет не зводиться, гривня під тиском, курс іде вгору.

За оцінкою експертів, завдяки таким обсягам міжнародної допомоги у 2026 році ситуація з курсом гривні буде повністю під контролем Національного банку.

“Beautiful Tax Bill”: закони, які Рада не змогла проголосувати

А ось тут починаються реальні проблеми. МВФ затвердив програму – але не безкоштовно. В обмін Україна взяла на себе зобов’язання ухвалити пакет податкових змін. І саме тут парламент пробуксував.

Рада мала до кінця березня 2026 року ухвалити пакет податкових заходів, який включав: оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування податкової пільги для міжнародних посилок, а також скасування пільг зі сплати ПДВ для ФОПів з оборотом понад 4 млн гривень.

Ці чотири зміни вирішили об’єднати в один законопроєкт – неофіційно його назвали “Beautiful Tax Bill”. Але 10 березня 2026 року Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ. За проголосували лише 168 нардепів з мінімально необхідних 226.

Ситуація суперечлива. Зрив голосувань у Раді ставить під загрозу фінансування від партнерів на мільярди доларів, яке має закрити дефіцит бюджету 2026 року у розмірі 2,4 трлн гривень. Україна вже недоотримала 4 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility через неприйняття парламентом необхідних законодавчих змін.

Що таке “податок на OLX” і чому він важливий для бюджету

“Податок на OLX” – народна назва для закону про автоматичний обмін інформацією про доходи від цифрових платформ. Якщо ви продаєте на OLX, здаєте квартиру через Airbnb або виконуєте замовлення через будь-який онлайн-маркетплейс – держава хоче бачити ці доходи і оподатковувати їх.

Логіка МВФ: детінізація економіки дає додаткові надходження до бюджету без підвищення ставок. Україна має один з найбільших тіньових секторів в Європі – це ресурс для наповнення казни.

Логіка депутатів, які не голосували: в умовах війни додаткове навантаження на дрібний бізнес і самозайнятих може вдарити по споживчій активності і взагалі дати зворотний ефект.

Обидві позиції мають підстави. Але для зовнішніх кредиторів важливий сам факт прийняття закону – він сигналізує про готовність до реформ.

Зміни для ФОП: що вже діє з 2026 року

Частина змін для підприємців вже вступила в дію без окремого голосування – автоматично через прийнятий бюджет.

Оскільки мінімальна зарплата і прожитковий мінімум зросли, щомісячні обов’язкові платежі для ФОП 1-3 груп зростуть автоматично з 1 січня 2026 року.

Окремо – питання ПДВ для ФОПів, яке стало однією з найгостріших тем. МВФ вимагав запровадити обов’язковий ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі. При цьому МВФ наголосив, що для схвалення нової програми потрібно було лише внесення відповідного законопроєкту до парламенту, а не його остаточне ухвалення.

Поріг, навколо якого точиться дискусія – ФОПи з річним доходом від 4 млн гривень. Для більшості малого бізнесу це не стосується взагалі. Але для середніх підприємців – принципова зміна правил гри.

Як усе це впливає на курс гривні: прямий зв’язок

Тут важливо розуміти механізм. Курс гривні не падає або зростає через якийсь один закон. Але є ланцюжок залежностей, який дуже конкретний.

Сценарій “все добре”: Рада ухвалює необхідні закони в строк → МВФ і ЄС виділяють транші за графіком → НБУ поповнює резерви → інтервенції на міжбанку утримують курс → долар коливається в межах 44-46 гривень.

Сценарій “затримка”: Рада затягує голосування → транші затримуються → НБУ збільшує витрати резервів → тиск на гривню зростає → обмінники реагують швидше за офіційний курс.

Аналітики ICU прогнозують курс наприкінці 2026 року на рівні 44,3 гривні за долар. При цьому держбюджет розраховувався з урахуванням курсу 45,7 гривні. Різниця в кілька гривень між прогнозами і бюджетним закладенням – звичайна практика. Але якщо зовнішнє фінансування буде надходити з перебоями, ця різниця може виявитись у невигідний бік.

Що ще голосувала Рада у 2026 і що це означає

Крім бюджетно-податкових питань, є ще кілька важливих напрямків.

Євроінтеграційний блок. Для відповідності стандартам ЄС Рада має регулярно ухвалювати директиви і регламенти. Протягом 2026 року Верховна Рада має прийняти закон про платежі СЕПА в Україні – в ньому багато норм про посилення фінансового моніторингу, тому підприємцям варто готуватися до додаткових запитів від банків.

Пенсійна реформа. Особливо гострі дискусії очікуються навколо можливих змін оподаткування для ФОПів і реалізації меморандуму з МВФ. Без нової програми МВФ ЄС не може виділити кредит на 90 млрд євро.

Закон про криптовалюти. Закон про оподаткування криптовалюти обговорюється вже давно, але у 2026 році мають нарешті прийняти остаточний варіант – він врегулює правила декларування та оподаткування доходів від операцій з криптовалютою. Для тих, хто виводить USDT у готівку – це поки не міняє практику OTC-обміну, але формує правове поле на наступні роки.

Що це означає для людини з валютними заощадженнями

Якщо зібрати все разом, картина для тих, хто тримає долари або USDT, виглядає так.

Позитив: МВФ програму затвердив, перший транш прийшов, резерви НБУ на рекордному рівні – $57,66 млрд на початок лютого. Це серйозна подушка для утримання курсу.

Ризик: Рада продовжує гальмувати з ключовими законами. Якщо затримки стануть хронічними і транші почнуть зупинятись – тиск на гривню зросте. Не катастрофічно, але відчутно.

Практичний висновок: Зберігати частину заощаджень у валюті або USDT у 2026 році – розумна стратегія незалежно від законодавчих новин. Питання лише в тому, де і як обмінювати.

При великих сумах важливо бронювати курс заздалегідь – саме в момент нестабільності курс може змінитись за кілька годин. Перевірте актуальний курс онлайн і зафіксуйте його до приїзду.

FAQ

Чи вплине провал голосування за “податок на OLX” на курс гривні? Прямого і миттєвого впливу – ні. Але якщо затримки з законодавством затримають наступні транші МВФ і ЄС, НБУ буде змушений більше витрачати резерви. Це поступово тисне на курс. Відстежуйте новини – реакція ринку зазвичай випереджає офіційні рішення.

ФОП я, і чув про ПДВ. Мене це стосується? Поки що – швидше за все, ні. Обговорюваний поріг – 4 млн гривень річного доходу. Якщо ваш оборот менший, зміни вас не торкнуться у 2026 році. Але слідкуйте за новинами: умови можуть змінитись.

Де знайти найкращий курс для обміну під час нестабільності? У нормального обмінника з бронюванням курсу. Коли ринок рухається – агрегатори і вуличні кіоски дають найбільший спред. Адреси наших відділень завжди актуальні, курс можна зафіксувати заздалегідь і не нервувати по дорозі.

Підсумок

2026 рік для Верховної Ради – це рік, коли кожне голосування або його відсутність має ціну в мільярдах доларів зовнішнього фінансування. Бюджет ухвалили, програму МВФ запустили, перший транш отримали. Але “хвости” у вигляді податкових законів залишаються невирішеними, і це ризик для ритмічності надходжень.

Для тих, хто тримає заощадження у валюті або крипті – 2026 рік не дає приводів для паніки. Але дає підстави залишатись уважними і не відкладати рішення про обмін на невизначений час. Перевірте актуальний курс онлайн і дійте з холодною головою.